

·
Будьте оптимістами! Педагогіка – наука суто оптимістична
(втім, як і будь-яка наука; песимістичний лише дилетантизм).
·
Не забувайте найголовнішого: діти істоти парадоксальні,
алогічні (дорослі теж).
·
Як спілкуватись з батьками? Так само, як і з дітьми.
Декотрі наївні люди радяться з батьками, читають для них лекції тощо. Не робіть
таких дурниць.
Пам’ятайте: дорослі – це дуже стомлені діти. Виходьте з
принципу: не батьки мають виховувати дітей, а навпаки – діти
батьків.
·
У взаєминах з адміністрацією: погоджуйтеся абсолютно з
усім, що вам радитимуть або наказуватимуть, але робіть лише те, що самі
вважаєте за потрібне. І не рвіться до кар’єри. Пам’ятайте: відмінність
директора від учителя полягає в тому, що його легко звільнити, а вчителя
складно.
Не забувайте: в педагогіці вирішальне
значення має перша мить входження до класу, перші уроки, перше знайомство з
дітьми – все перше.
Пам’ятайте: ваша найголовніша справа – це спілкування з
дітьми. Умійте відчувати радість від зустрічі з дитиною. Нудних діти тихо
ненавидять.
·
Не тиняйтеся на очах у дітей без діла.
·
Якщо маєте сумнів у тому, як вчинити, краще не
поспішайте.
У сумніві – втримуйтесь.
·
Вчіться вітатися з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким
ви кажете просте «здрастуйте», теж можна виховувати.
·
Не бентежтеся через свої помилки. Діти, на відміну від
дорослих, завжди прощають нам помилки. Діти дуже поблажливі до дорослих. А крім
того, якщо вам не вдалося виховати ваших дітей, значить, їм вдалося виховати
вас.
·
Хваліть себе тричі на день: вранці, вдень і ввечері.
Застосовуйте таку магічну формулу самонавіювання: я – найгеніальніший,
найвеличніший, найдосконаліший Педагог, Усім Педагогам Педагог; діти мене
слухають, батьки мене поважають, адміністрація мене любить, а вже як я сам себе
люблю, це й не передати.
·
Умійте бути лінивим! Недолік багатьох педагогів у тому,
що вони розвивають бурхливу діяльність, але
забувають міркувати.
Пам’ятайте: міркувати – ваш
найголовніший обов’язок.
·
Умійте залишатися дітьми. Грайте з дітьми, дурійте,
скачіть і стрибайте. Сприймайте своє вчительство як продовження дитинства.
|